Батькам. Кібербулінг

Телефон системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Анонімні погрози, тролінг, хейтинг, кіберсталкінг, секстинг – усе це сучасні різновиди цькування в Інтернеті. Така форма насильства набирає все більших обертів. Часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі часто не розуміють, як себе поводити в Інтернеті та яким чином захистити дитину. 

Якщо булінг – це психологічний терор, цькування, побиття однієї людини іншою, то кібербулінг – це «цькування онлайн». Будь-які форми кібербулінгу мають на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства (на відміну від булінгу). Найчастіше знущання передбачають залякування жертви, поширення чуток або зображень з образливим підтекстом, публікацію особистої інформації або фотографій, загроз, створення фіктивних сторінок. Платформою для кібербулінгу стають соціальні мережі, додатки для обміну миттєвими повідомленнями, електронна пошта, форуми, блоги, онлайн-відеоігри тощо.

Кібербулінг на перший погляд може здатися менш серйозним явищем, ніж реальна агресія. Але наслідки кібербулінгу бувають дуже важкими, в їх список можуть входити не тільки негативні емоції (сором, страх, тривога), але і суїцидальні думки та спроби.

Кібербулінг, як і будь-яке інше цькування, небезпечний для психологічного здоров’я жертв. Дослідження показують, що цькування часто призводить людей (особливо дітей і підлітків) до депресії та інших розладів, у них знижується самооцінка, вони виявляються в ізоляції.

UNICEF попереджає, що психічним здоров’ям ризикують не тільки жертви, а й учасники цькування, а також ті, хто просто спостерігає зі сторони.

Кібербулінг може завдати не тільки психологічної травми, але і матеріальних збитків. Наприклад, публікація з інформацією, яка ганьбить людину, може привести до звільнення, а поширення неправдивих чуток про бізнес – відлякати потенційних клієнтів.

Ще одна складність – відсутність зворотного зв’язку. В епізодах «очного» буллінгу  агресор бачить уразливість жертви і може в якийсь момент зупинитися, не доводячи до руйнівних наслідків. А в Інтернеті не видно, що відбувається з іншого боку, і агресор не знає, коли потрібно вчасно припинити цькування. Часом агресор й сам може не знати якої шкоди він завдає людині. Тому агресія онлайн може бути вкрай небезпечною.

Кібербулінг має декілька проявів. Подумайте, чи зустрічалися Ви хоча б з одним із них та запитайте чи зустрічалися з ними Ваші діти:

• Чи отримували Ви погрозливі або образливі повідомлення (в т.ч. і троллінг)?
• Чи надсилали Вам (спам) відео та фото порнографічного характеру?
• Чи видаляли Вас демонстративно із спільнот у соцмережах, з онлайн-ігор тощо?
• Чи поступала Вам пропозиція проголосувати за чи проти когось в образливому опитуванні?
• Чи провокував Вас хтось до самогубства чи понівечення себе?
• Чи створювали Вашу фейкову сторінку, викрадали Ваші особисті фото чи інформацію?
• Чи надсилали Вам фотографії із відвертими зображеннями?
• Чи просили Вас надіслати свої особисті фото відвертого характеру?
• Чи закликали Вас до сексуальних розмов чи переписок?

Як розпізнати, що Ваша дитина чи близька Вам людина піддається кібербулінгу? Серед основних ознак – часті зміни настрою, нервові відповіді на запитання, для дітей – спроби уникнути спілкування з однолітками, пропустити школу і видалення профілів з соціальних мереж. Звичайно, жоден з цих ознак не є гарантією того, що над людину знущаються, але вони точно повинні викликати занепокоєння у близьких.

По-перше, є безліч різних технічних рішень. Фейсбук, Інстаграм та інші соціальні мережі дозволяють позбутися від неприємних коментарів і повідомлень за допомогою налаштувань. Ви також можете заборонити людям відзначати себе в записах і на фотографіях. Зрештою, кривдників можна просто заблокувати. Якщо Ви самі не знаєте як це зробити, серед налаштувань соціальної мережі завжди є онлайн-помічник, де розписано як це зробити. Крім того, якщо хтось ображає Вас або Вашу дитину в соціальній мережі, на нього можна поскаржитися адміністрації ресурсу за допомогою кнопки «Report» ( «Поскаржитися»).

По-друге, є рекомендації більш загального спрямування. І дорослим, і дітям не варто публікувати у відкритому доступі особисті дані – наприклад, номер телефону. Жертвам кібербулінгу важливо не залишатися з переслідуванням один на один – треба з кимось поділитися, бажано з компетентною людиною, юристом. Телефон системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Дитина сприймає Інтернет як безпечне середовище. Коли виявляється, що воно може бути агресивним, спрацьовує ефект несподіванки, і це ранить сильніше. Гаджет приносить задоволення, комп’ютерні ігри – задоволення, спілкування – задоволення, лайки – задоволення. І раптом дитина стає жертвою, при цьому залишившись один на один з агресором, бо страшно і соромно до когось звернутися за допомогою. Це був її персональний простір, і в ньому вона несподівано виявилася вразливою. Раптовість може зіграти поганий жарт з дітьми. У зв’язку з цим, сучасне виховання як в сім’ї, так і в школі має включати обов’язкові розмови про цифрову безпеку!