Далеко, далеко, за високими горами є чарівний ліс. Той ліс сповнений незвичайних чудес! Високі зелені смереки тягнуться до неба, кучеряві дуби міцно тримаються за землю своїм корінням, червонолисті клени розкинули свої пишні шевелюри, а тоненькі осики красуються один перед одним. Так, так, в цьому лісі живуть непрості дерева. Всі вони вміють розмовляти.
Вони сміються, сперечаються, розмовляють або перешіптуються між собою. Мандрівник, що потрапив в цей ліс, може навіть і не помітити, що дерева живі. Вони будуть тихесенько стояти або непомітно допомагати йому в шляху через ліс. Всі вони - дуже добрі дерева! Крім добрих дерев живуть в цьому лісі маленькі гноми. Вони будують свої будинки у великих пнях, або в пещерках під лісовими водоспадами. Ці гноми великі трудяги.
День і ніч стежать вони за порядком в лісі, очищають зарослі стежки, лікують поранених птахів і звірів, перев'язують зламані вітром гілки дерев і ще роблять багато, багато добрих справ. А ще гноми дуже люблять увечері зібратися на великій галявині і пити чай з малиновим варенням, яким їх пригощає Ведмедиця. Частенько до них на чай прилітають лісові феї. Ах, які вони красуні! Вони носять лілові, рожеві, блакитні або срібні сукні і вплітають ранкову росу в своє золотисте волосся. А ще феї жахливі хохотушки.
Вони розповідають гномам кумедні історії, що відбулися з ними за день, п’ють чай і їдять є улюблене мигдальне печиво. Пізніше, коли сонце повністю сяде за горизонт і тільки місяць та зірки висвітлюють землю, гноми розвішують по гілках дерев маленькі ліхтарики, які висвітлюють всім навколо своїм чарівним світлом. Допивши чай, і вдосталь наговорившись, всі вони вирушають у своїх справах: хтось із них заступить на нічну зміну, щоб стежити за порядком в лісі, інші ж підуть спати в своїх маленьких ліжечках. Їм, звичайно ж, насняться солодкі, як малинове варення, сни.
Немає коментарів:
Дописати коментар